У лукоморья дуб зелёный в переводе на украинский язык!

[Оскар 90]

 

Край лукомор’я дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім

І день і ніч там кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч - спів заводить,

Ліворуч - казку гомонить.

Дива там: лісовик там бродить,

Русалка на гіллі сидить;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на курячих ніжках

Без вікон, без дверей стоїть

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

І з ними їх ватаг морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама самою йде;

Там цар Кощей над злотом чахне;

Там руський дух... там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Над морем бачив дуб зелений,

При нім сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: за хвилину

Повім цю казку старовину…

 

1 - писалось на Русском, для русских.
2 - если у переводчика не получилось - это не значит, что язык плох, ведь на любом другом языке прямой перевод тоже будет не "фонтан".

[chili1311 270]

[Зарегистрируйтесь чтобы видеть изображения]

фишка в чём?

... хай зависнуть на гіляці...

[Зарегистрируйтесь чтобы видеть изображения]

[MetalWay 242]

Вот еще стихи,посвященные переходу боевых дельфинов на сторону РФ)

Реальність, немовби обдовбаний фільм,

Свідомість новинами сапа –

Що нібито наш український дельфін

Служитиме клятим кацапам.


Що ніби віднині не милі йому

Вишневі садки й полонини,

Що мріє дельфін про московську тюрму

І радо за неї загине!


Стривайте, облудні подножки Москви,

Породження угра та фіна!

Вам мало, що слоника змучили ви?

Тепер узялись за дельфіна?

Затямте, на лобі собі запишіть,

Підступні зелені хлоп’ята:

Ніколи в безсмертній дельфіна душі

Не буде любові до ката!


Дельфін присягав не убивцям брудним –

Тризуб у душі його квітне!

І прапор – із моря та сонця над ним –

Петлюрівський, жовто-блакитний!


Коли із глибин щось свистить та реве,

Ще й вереск рипучий долинув –

Це він, український морський соловей,

Співає пісні про калину.


Дельфіну відомі й рядки «Кобзаря»,

Й думки із книжок захалявних.

Кохається він у південних морях

З ким хоче – та не з москалями!


Тож як не старайтесь, кремлівські кати,

Нема вам чого тут ловити:

Дельфіну не треба яєць золотих

І срібла палат грановитих!


Його не злякати свавіллям лихим,

Арештом, судом та етапом –

Ніколи, НІКОЛИ вкраїнський дельфін

Не піде служити кацапам!

[Vitoskin 1 035]

[Зарегистрируйтесь чтобы видеть ссылки]

Бро по моему немного  провакационного характера твой стих.давай мы его удалим наверное? Раздел то позитив..как никак..